Усього їх 30, вони доволі різнопланові, що помітно навіть із перших трьох позицій. А це
"Justify My Love" Мадонни (3 місце),
"Kiss" Принса (2 місце) та
"Wicked Game" Кріса Айзека (1 місце).
Надихнувшись цим прикладом, я вирішила понишпорити і у нашій історії кліпмейкерства. Для початку зупинимося на десятці. Звісно, цей вибір доволі суб’єктивний і тут, на відміну від «Rolling Stone», нікому не присуджуються місця. Бо ж сексуальність – це справа особиста і кожен хай обирає улюбленців на свій смак.
Отже, почнемо.
Макс Барських «Я хочу танцевать» (2015 рік)
Так, секс може бути смішним. Не обов'язково вихиляти тілом і набундючувати губи із серйозним виглядом. Як би хто не ставився до Макса Барських як до співака і секс-символа, але багатьох він справді приваблює. У цьому відео, напевне, особливо. Одразу видно – хлопець готовий йти на експерименти і не боїться бути смішним. Зализана зачіска, гольфик і футболка з написом «wicked», що значить «небезпечний» або «зіпсований». Обидва варіанти – прекрасні.
Віа Гра «Биология» (2003 рік)
А ось тут вже все прямолінійно. Хоча, теж не без гумору. В лабораторії розробляють капсулу із сексуальними дівчатами, поміщають її в голову чоловікові і він тепер божеволіє від жадання. Сергієві Романюку, як на мене, прекрасно вдалася ця роль, як, власне, і вокалісткам «Віа Гри». Можна, звісно, подумати, що будь-яку жінку варто лиш роздягти - і результат готовий. Проте, харизма таки має значення. Як не крути, але цей гурт завжди вирізнявся з-поміж усі інших гьорлз-бендів України і пробуджував «основний інстинкт» не лише дешевими методами.
Кузьма Скрябін та Ірина Білик «Мовчати» (2003 рік)
Жодного гумору, вульгарності чи оголених частин тіла. Лише оголені нерви та безмежна чуттєвість. Багато затемнень, недосказаності, натяків – усе це разом із розумним, проникливим текстом роблять відео «Мовчати» взагалі одним з найкращих у нашій музичній історії. Кузьма ж тут особливо тоді багатьох вразив своїм відходом від образу насмішника або співця патріотичних пісень. Що ж до Ірини Білик, то мені особисто цей образ вчергове доводить, що україномовною вона була значно цікавішою. І це без патріотичної кон’юнктури, думаю, зі мною у цьому питанні погодяться тисячі людей.
Monatik «Vitamin D»
Це відео дуже спекотне, в усіх сенсах. А сам Монатік вкрай відвертий, але обходиться без дурнуватого мачизму і примудряється бути милим і сексуальним водночас. Розкуті танці разом з ритмічною музикою – це завжди правильний вибір, що, в принципі, є і причиною гаперпопулярності нашумілого «Despasito». Взагалі цей виконавець і сам страшенно правильний – він вміє вгадати з хітом і дати людям те, чого вони хочуть. Так що із кар’єрою продюсера йому точно світять золоті гори.
Nikita «Хозяин» (2014 рік)
Спочатку я хотіла включити до цього списку кліп, де учасниці гурту ходять голими супермаркетом, але потім задумалась. Кожному – своє, звісно, тим паче, з їхніх відео можна і окремий перелік скласти. Втім, «Хозяин» мені видається значно цікавішим. Колготки на голе тіло усе ж оригінальніше, ніж чорні прямокутники. Ну і текст, ясна річ, має значення. «Ты – хозяин моих положений» і все таке. Лиш одне «але». Гурт «Nikіta» усе ж завжди тримався на одній особистості – Даші Астаф’євій. А непогано було б мати чіткий та яскравий образ усіх учасниць, загальна картинка тоді значно цікавіша.
«Курган&Агрегат» & Даша Астаф’єва «Учителька» (2015 рік)
Ну і щоб двічі не вставати. Даша Астаф’єва як сексуальна фантазія всіх хлопців у школі. Як на мене, це дуже трешева робота, але і доволі талановита. Хлопці з «Курган&Агрегат» нині вибилися в люди, виступають на великих майданчиках і збирають несподівану публіку. Серйозні, дорослі пані та панове підспівують: «пятий год в десятом класі із-за тебе я». А «кургани» качають зі сцени на тлі всіма улюбленого «ковра». Все тому, шо жизнєнно, як ти не крути. Між тим, мусимо попередити: увага, нецензурна лексика. Ну і наруга над святим образом добропорядної української вчительки.
«Kazaky» «Love»
А тут вже попередження для борців за «сімейні цінності» і решти войовничих правих. Зокрема і російських, бо донських казаків свого часу від наших хлопців страшенно плющило. Навіть не дивіться і не псуйте собі нерви.
По-перше, це красиво. Усі бачені мною намагання повторити цю хореографію – просто жалюгідні. Загалом, стилістика гурту «Kazaky» - збіса талановито зроблена. Це якраз той самобутній продукт, який нічого не копіює, не повторює когось із Заходу, а є цілком оригінальним. Учасники вигадали щось нове і професійно його втілити. Зрештою, цей кліп не є пустопорожньою спекуляцією на сексуальних інстинктах, а і переосмислює знаменитий маркетинговий принцип «sex sells».
Тіна Кароль «Ноченька» (2011 рік)
Шість років тому все було по-іншому. Тоді лиш одиницям різали слух оці балалайки та перегравання російських народних пісень. Нині ж кліп «Ноченька» сприймається більш неоднозначно. Але це не відміняє його еротичості. Ми знову бачимо не агресивну сексуальність, а ніжність і чуттєвість. Тіна Кароль у ті часи розповідала, що зйомки відбувалися за участі усього кількох людей. Кадри з повністю оголеною співачкою змінюються на кадри з повністю одягненою, аж до прикритих окулярами очей. Талановито, загадково, емоційно. Лише балалайки все псують.
«The Hardkiss» «Make-Up» (2012 рік)
Кліпи гурту «The Hardkiss», мені здається, взагалі круті всі без винятків. У них прекрасне все – від образів учасників до монтажу. Але якщо говорити про сексуальність, то цей, усе ж, на першому місці. Вона тут особлива, не просто заради привернення уваги. Доволі агресивна і прямолінійна, як то облизування пальців, облич і в прямому сенсі «міцні поцілунки». Зняти таке, не скочуючись у банальне «вульгаріте» - завдання не з легких, але саме тут виконане на 5 балів.
EL Кравчук «Доля» (1997 рік)
Ну і мій особистий номер один. Це зовсім не типовий наш привіт з дев’яностих, від якого кров йде з очей. «Доля» по-справжньому заслуговує бути у цьому переліку і не лише через непервершену розкадровку сосків Андрія Кравчука. Цим відео він і починав свою кар’єру, власне, як і режисер Семен Горов, який згодом став одним з найуспішніших вітчизняних кліпмейкерів. Піджак на голе тіло, розкуйовджене волосся, мартіні, шкіряні рукавиці та кілерська валізка. «Очі хмільні, думи дурні, і гріє ніж руку мені» - просто суцільна якась таємничість і меланхолія. Слова Костянтина Гнатенка, музика Сергія Гримальського – окреме дякую за цю страшенну ностальгію. І тут без жартів.